З Нового 2022 року Китай не буде приймати вантажі, відправлені в салонах пасажирських літаків. Цей крок спричинить продовження дії високих тарифів на авіаперевезення.
Preighter – це неологізм, створений шляхом об’єднання слів “passenger” (пасажирський) та “freighter” (вантажний). Вперше він прозвучав в інтерв’ю з главою Lufthansa Карстеном Шпором. Він означає пасажирський літак, який тимчасово використовується для перевезення вантажів у пасажирському салоні.
Необхідність застосування цього типу літаків виникла зі спалахом пандемії COVID-19, коли попит на пасажирські перевезення різко впав. Спочатку Preighter використовувалися для перевезення медичних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), таких як маски та захисні костюми з Китаю.
З Нового року Китай, за одним винятком, більше не прийматиме цей вид авіаперевезень, що, швидше за все, покладе край тимчасовій популярності літаків Preighter на рейсах до Піднебесної.
Вимоги СААС
Вимоги Управління цивільної авіації Китаю (CAAC) дозволяють лише одну групу товарів, яку, як і раніше, можна буде перевозити на пасажирських літаках – кошти, призначені для боротьби з епідемією. У той же час більше не буде дозволено знімати сидіння, щоб краще облаштувати пасажирський салон як вантажний простір.
Згідно з бюлетенем CAAC, літаки, в яких було знято сидіння і проводилася модифікація, необхідно повернути у вихідну конфігурацію.
Відкликання згоди на діяльність preighter базується на міркуваннях безпеки. “Здебільшого через принципи безпечного перевезення, щоб уникнути прихованих небезпек, спричинених неможливістю надійно закріпити вантаж у салоні повітряного судна”, – пояснив представник CAAC.
Багато експертів поділяють думку китайського регулятора про те, що пасажирські літаки просто не призначені для перевезення вантажів повітрям. Авіакомпанії використовували безліч заходів для запобігання переміщенню вантажу. Було також звернуто увагу на те, що екрани розважальної системи IFE або бокс цієї системи за відсутності нормальної вентиляції можуть нагріватися. А це збільшує ризик спалаху, тому за завантаженим пасажирським салоном мав спостерігати призначений член екіпажу.
Зростання цін на фрахт
Хоча заборона на вантажні перевезення пасажирськими літаками теоретично може підвищити безпеку, вона водночас призведе до скорочення пропозиції на ринку, що неминуче призведе до збільшення фрахтових ставок.
«Нові правила ще більше скоротять пропозицію вантажних авіаперевезень на ринку, загострюючи проблему відсутності пропозиції в авіаційній галузі у ситуації, коли нові ціни на пальне все ще високі. З іншого боку, складна ситуація, пов’язана з пропозицією повітряного транспорту на ринку, може призвести до того, що частина попиту на повітряний транспорт буде перенаправлена на морський або наземний транспорт, що призведе до подальшого збільшення тарифів на доставку і, отже, очікується зростання цін на фрахт», – йдеться в аналізі CAAC.
Джерело: AircargoNews
Данський гігант контейнерних перевезень Maersk представив дизайн своїх великих контейнеровозів нового покоління, що працюють на нейтральному вуглецевому метанолі.
У серпні цього року компанія замовила у південнокорейського суднобудівника Hyundai Heavy Industries (HHI) вісім контейнеровозів ємністю 16 000 TEU.
Перший контейнеровоз, який працює на екологічно чистому метанолі, планується поставити Maersk у 2024 році.
Після того, як усі вісім суден будуть спущені на воду, вони зможуть забезпечити щорічну економію викидів CO2 приблизно на 1 мільйон тонн, пропонуючи «справді вуглецево-нейтральне» транспортування у відкритому морі.
Судна матимуть довжину 350 метрів, ширину 53,5 метра.
Нові рішення
Щоб реалізувати новий дизайн, довелося вирішити кілька проблем. Місток і каюти екіпажу розміщуватимуться в носовій частині, щоб звільнити більше простору для розміщення контейнерів. З цією ж метою труба буде у кормовій частині, причому лише з одного боку судна.
Перенесення містка в носову частину вимагала зміни розташування рятувальних шлюпок і ходових вогнів, і встановлення додаткових камер, щоб забезпечити необхідний огляд з містка.
Розробка дизайну зайняла майже 5 років. У пріоритеті були комфорт екіпажу та міцність корпусу.
Джерело: Offshore-Energy.biz
У Великій Британії відкрили перший у країні залізничний тунель, призначений для вантажного руху.
Протяжність маршруту складає 155 метрів.
Споруда вартістю 200 млн фунтів стерлінгів була створена під магістраллю Східного узбережжя (ECML) неподалік Пітерборо.
Зазначається, що завдяки тунелю з пасажирських маршрутів буде прибрано вантажні потяги.
Міністр шляхів сполучення Великобританії Кріс Хітон-Харріс зазначив, що робота над проєктом розпочалася влітку 2018 року, а вигнута бетонна труба, що вагою перевершує Ейфелеву вежу, була встановлена під існуючими лініями у січні 2021 року.
Така технологія була вперше застосована у країні.
“Залізниці країни вже давно є місцем для чудес інженерної думки, і новий тунель доводить, що ми продовжуємо цю горду традицію. Відкриття нової ділянки залізниці знаменує собою завершення проєкту, в ході якого інженери Network Rail здійснили неймовірний подвиг, відкривши нові можливості для залізничних перевезень”, – наголосив він.
Роб Макінтош, керуючий директор східного регіону Network Rail, назвав проєкт новаторським. “Я пишаюся блискучою відповіддю нашої команди на виклики пандемії COVID. Використовуючи інноваційні методи будівництва, ми також змогли уникнути серйозних збоїв у пасажирському русі під час проведення робіт”, – додав він.
Джерело: BBC
Голова ради директорів міжнародного аеропорту Київ імені І. Сікорського Денис Костржевський повідомив про розвиток вантажного напрямку.
Для цього в аеропорту планують побудувати якісну інфраструктуру – вантажні та митні склади, а також налагодити логістичні ланцюжки.
“Зараз ми зосереджені на розвитку вантажного напрямку та бачимо значний потенціал. А для цього в аеропорту необхідно побудувати якісну інфраструктуру – вантажні склади, митні склади, налагодити логістичні ланцюжки. Це одна з наших стратегічних цілей”, – зазначив він.
Костржевський додав, що ринок пасажирських та вантажних перевезень в Україні розвиватиметься випереджальними темпами, оскільки держава має колосальний транзитний потенціал.
Голова ради директорів аеропорту також розповів, що на даний момент існує й інший інвестиційний напрямок, пов’язаний із розширенням спектру наземних послуг та будівництвом ангарів.
“Ангарне зберігання літаків – це актуальна послуга, особливо якщо стосується невеликих літаків, які коштують дорого і, по суті, повинні зберігатися в гаражі. Ось “мерседес”, який коштує 100 тисяч доларів, ми ставимо в гараж, а літак за 20 мільйонів доларів ми чомусь зберігаємо просто неба. І зараз ця послуга на ринку дуже затребувана”, – підкреслив він.
“Ми не зупиняємося і постійно шукаємо нові напрями для розвитку. У цьому й суть авіаційного бізнесу – збільшення доходів та розширення спектру послуг”, – підсумував Костржевський.
Джерело: ЦТС
Єдиний прямий вантажний чартерний авіарейс з Гонконгу до Києва (Бориспіль), починаючи з 20 листопада, виконується з частотою тричі на тиждень – у вівторки, четверги та суботи.
Українська логістична компанія UTEC logistics компанія возить товари з Китаю в Україну чартерними авіарейсами з літа 2021 року. Проте чартери на регулярній основі почали обслуговувати маршрут у вересні із частотою 2 рази на тиждень.
Як уточнюють у компанії, раніше такий сервіс для комерційних вантажів був недоступний – авіатранспортом перевозилися лише кур’єрські вантажі.
Перельоти виконуються зафрахтованим літаком Airbus A330. У компанії уточнюють, що, незважаючи на те, що фактичною точкою відправлення є Гонконг, товари в Україну доставляються з усіх частин Китаю.
“На даний момент вантажні чартери – найшвидша доставка з Китаю. Вони допомагають українському бізнесу та рітейлу успішно працювати, адже у них є можливість оперативно привозити товари в сезон високого попиту та обійти складнощі із затримками та скасуваннями регулярних рейсів в умовах карантинних обмежень”, – відзначив Роман Базакін, генеральний директор UTEC logistics.
Доставка вантажу в Україну з моменту вильоту з Китаю триває 14 годин. При цьому вона здійснюється без перевантаження в інших аеропортах, що унеможливлює затримки або втрати вантажу в дорозі.
На борт приймаються вантажі від 50 кг у коробках чи палетах. Загалом одним рейсом можна привезти до 48 тонн. Здійснюються перевезення практично будь-яких видів вантажів (у тому числі електроніка з батареями, Covid-тести та кисневі концентратори). Не приймаються до перевезення продукти харчування та тварини.
На даний момент логістична компанія має контракт на перевезення комерційних вантажів за маршрутом до кінця січня 2022 року. У разі потреби він може бути продовжений.
Джерело: ЦТС
Україна планує інвестувати у розвиток авіагалузі 33,9 млрд грн до 2030 року, повідомив радник міністра інфраструктури Олександр Грибан у ході форуму “Велике будівництво: авіація та туризм”, який відбувся 25 листопада 2021 року в Міжнародному аеропорті “Бориспіль”.
При цьому він наголосив, що комплексна підтримка державою розвитку авіагалузі передбачає реалізацію економічної політики на 2022–2024 роки та цільову науково-технічну програму розвитку авіаційної промисловості на 2021–2030 роки.
“Загальний обсяг фінансування державної цивільної науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості до 2030 року становить майже 33,9 млрд грн. У тому числі понад 18 млрд грн – за рахунок державного бюджету та майже 15,9 млрд грн за власні кошти підприємств та інших джерел “, – уточнив Грибан.
Радник міністра інфраструктури пояснив, що передбачені заходи – це підтримка вантажного авіабудування та створення європейського хабу для модернізації та ремонту літаків за системою конверсії пасажирських літаків у вантажні.
Він також зазначив, що Україна є однією із семи держав, які мають повний замкнутий цикл авіаційного виробництва – у країні працюють близько 40 підприємств авіаційної галузі.
“За останні 10 років ці підприємства згенерували понад 12 млрд. доларів валового доходу. З них було сплачено близько 3 млрд доларів податків до державного бюджету”, – підсумував він.
Джерело: ЦТС
Міністерство інфраструктури України та концерн Airbus підписали сьогодні, 25 листопада, меморандум про наміри співпраці щодо створення національного авіаперевізника України.
З боку МІУ документ підписав профільний міністр Олександр Кубраков, з боку Airbus – віце-президент Airbus у Центральній та Північній Європі та Центральній Азії Кімон Сотіропулос.
За словами Кубракова, авіакомпанія стане прибутковою упродовж 5 років. “Ринок зростатиме, він відновлюється. Я впевнений, що на нашому ринку всім вистачить місця. Ми не намагатимемося максимально жорстко конкурувати з приватними авіакомпаніями”, – прокоментував міністр інфраструктури підписання меморандуму.
“Ми вже маємо підтвердження економічної доцільності створення такої авіакомпанії від наших французьких консультантів, вже розроблено відповідний бізнес-план”, – додав він.
“Починаючи створювати нового перевізника, ви одразу можете інвестувати у нові технології”, – зі свого боку зазначив Кімон Сотіропулос.
Нагадаємо, що нову авіакомпанію назвуть Ukrainian National Airlines – UNA.
На створення національного авіаперевізника у 2021 році передбачено бюджетне фінансування на рівні 0,5 млрд. грн. Потреба на 2022 рік – ще 2,5 млрд грн.
Українська національна авіакомпанія
Українська національна авіакомпанія розпочне польоти у 2022 році з двох внутрішніх та 14 міжнародних напрямків.
“Польоти за внутрішніми напрямками ми розпочнемо у 2022 році з двох напрямків. Потім у 2023 році ми відкриємо вже 8 напрямків. До 2026 року внутрішні рейси покриватимуть 8 напрямків та 7000 перельотів на рік”, – розповів Патріс Фазьє, консультант французької консалтингової компанії Aero .
Щодо середньомагістральних напрямків, а саме регіональної міжнародної мережі, перевізник також розпочне перельоти з 2022 року. Здійснюватимуться рейси за 14 напрямками.
“У цьому сегменті наш план на 2023-2026 роки – 37 пунктів призначення. У 2026 році загалом середньомагістральна мережа буде представлена більш ніж 15 тис. перельотів на рік”, – уточнив Фазьє.
Обслуговування далекомагістральних міжнародних рейсів розпочнеться у 2023 році з одного напрямку.
“До 2026 року ми розширимо мережу далекомагістральних рейсів до 5. У цьому сегменті до 2026 року ми маємо намір вийти на показник 2100 рейсів на рік”, – додав консультант французької консалтингової компанії Aerogestion.
За його словами, концепція флоту ще перебуває на стадії ревізії. Однак він уточнив, що флот UNA має бути сертифікований EASA, FAA та українською авіаційною владою.
Враховуючи необхідність сертифікації з боку FAA, ймовірно, заплановані далекомагістральні напрями включають Північну Америку.
Джерело: ЦТС
Склади та офіси Raben Group у Польщі перейдуть на 100% екологічно чисту енергію в рамках семирічної угоди, яку компанія підписала з PGE Obrót, що входить до PGE (Polska Grupa Energetyczna). Відповідно до угоди, у Польщі будуть збудовані фотоелектричні ферми загальною потужністю 35 МВт, призначені для логістичного оператора.
100% енергії з нульовим рівнем викидів Raben у Польщі буде використовувати, починаючи з 2023 року.
“Я дуже радий, що всі наші об’єкти будуть забезпечуватись 100% “зеленою” енергією від фотоелектричних ферм. Це дозволить скоротити викиди CO2 і зробити внесок у реалізацію нашої стратегії сталого розвитку”, – прокоментував Евальд Рабен, генеральний директор Raben Group.
У рамках домовленостей буде створено кілька спеціалізованих фотоелектричних ферм загальною площею близько 40 га та загальною потужністю близько 35 МВт, що забезпечують 35 000 МВт електроенергії на рік. Це повністю покриє потребу компанії в електроенергії. Будівництво першої ферми розпочнеться на початку 2022 року.
Стратегія сталого розвитку в Raben
Варто згадати, що Raben також уклала контракт на використання відновлювальних джерел енергії на період із 2021 по 2022 рік. Це значно знижує викиди парникових газів. Проте угода з PGE, підписана цього року, сприяє створенню нових фотоелектричних ферм на карті Польщі.
Група послідовно реалізує Стратегію сталого розвитку, однією з основних цілей якої є скорочення викидів вуглекислого газу. Цьому безумовно сприятиме нещодавно підписана угода про закупівлю зеленої енергії (PPA).
За минулі роки компанія також зробила низку інших кроків щодо скорочення викидів вуглекислого газу. Крім того, вона покладається на:
- сучасний автопарк,
- енергоефективні склади та офіси,
- оптимальну організацію транспорту,
- інструменти, що використовують переваги сучасних технологій та програмного забезпечення (Smartour, CO2calculator).
Джерело: Raben
Міністерство інфраструктури України в межах програми перезавантаження парку вантажних вагонів “Укрзалізниці” планує з 2022 року розпочати лізингове фінансування цієї програми. Про це повідомив міністр Олександр Кубраков у ході форуму “Велике будівництво: нова залізниця”.
“З наступного року розпочинаємо масштабну програму перезавантаження парку вантажних вагонів. Це 46 тис. нових напіввагонів та зерновозів, ринок – понад 100 млрд грн. Ми розуміємо, що ця програма не запрацює без доступного та зрозумілого лізингового механізму . Ми це закладаємо, плануємо у бюджеті 2022 року”, – сказав він.
Згідно з наведеною міністром інфографікою, в межах програми оновлення парку вантажних вагонів у 2022-2028 роках планується оновити:
- 31,2 тис. напіввагонів (у тому числі 1500 одиниць – у 2022 році)
- 14,6 тис. зерновозів (500 одиниць)
За словами Кубракова, всі задіяні у ланцюжку виробництва та оновлення вагонів – українські підприємства.
“Сьогодні рівень локалізації у виробництві вантажних вагонів досягає 95%, і всі підприємства у цьому ланцюжку українські – починаючи від виробництва дрібних комплектуючих та закінчуючи металом”, – зазначив міністр.
Джерело: ЦТС